Ключові слова
Як цитувати
Переглядів анотації: 446 Завантажень PDF: 938
Анотація
У статті розглянуто положення чинних настанов Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки (European Association for the Study of the Liver, EASL) та Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (American Association for the Study of Liver Diseases, AASLD) щодо лікування медикаментозно-індукованого ураження печінки (МІУП). Наведено дані про етіологію, структуру та класифікацію МІУП, способи діагностики, обстеження, ведення хворих на МІУП, як із застосуванням фармакологічної терапії, так і трансплантації печінки.
Подано клінічний випадок множинного ураження печінки, нирок, підшлункової залози на фоні багаторічного прийому комбінованого лікарського засобу, що містить ацетамінофен та метамізол. Розрахунок показника RUCAM підтвердив, що у цьому випадку ацетамінофен міг бути етіологічним чинником хронічного МІУП. Згідно з настановами EASL, AASLD визначено тип МІУП — констатовано холестатичний тип ураження. Великий вплив на можливості фармакологічної корекції МІУП мало наявність супутнього ураження нирок у вигляді хронічної хвороби нирок, медикаментозно-індукованого інтерстиціального нефриту, гепаторенального синдрому, уремії. Ймовірно, тривалий токсичний вплив ацетамінофену призвів до розвитку стеатозу підшлункової залози з подальшим переходом у неалкогольну жирову хворобу підшлункової залози з розвитком помірної зовнішньосекреторної недостатності органу. Рекомендовані препарати, що сприяють лікуванню внутрішньопечінкового холестазу (Гептрал®, Біциклол), панкреатичної (Креон®) та ниркової недостатності, вирішується питання щодо призначення кортикостероїдів. Особливістю цього клінічного випадку є розвиток субклінічного медикаментозно-індукованого первинного біліарного холангіту (виявлено АМА-М2).
Посилання
Бабак О. Я., Колесникова Е. В. Патогенетические механизмы неалкогольной жировой болезни печени: фокус на клиническое применение адеметионина. Сучасна гастроентерологія. 2011. № 3. С. 14–21.
Буеверов А. О. Адеметионин: биологические функции и терапевтические эффекты. Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2001. № 3. С. 16–20.
Горьков В. А., Олейчик И. В., Раюшкин В. А., Чурилин Ю. Ю. Феномен гептрала — лечение депрессий, абстинентного синдрома, холестаза, артралгии. Взгляд фармаколога. Психиатрия и психофармакотерапия. 2000. № 6. С. 2–6.
Гофман А. Г., Крылов Е. Н., Носатовский И. А. Гептрал в лечении аффективных расстройств у больных алкогольной зависимостью. Вопр. наркологии. 2002. № 5. С. 36–42.
Смулевич А. Б., Дубницкая Э. Б., Иванов С. В. Опыт и перспективы применения Гептрала при терапии депрессий. Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. № 3. С. 128–132.
Снеговой А. В., Манзюк Л. В. Эффективность Гептрала в лечении печеночной токсичности, обусловленной цитостатической химиотерапией. Фарматека. 2010. № 6. С. 56–61.
Ткач С. М. Современные подходы к назначению антидепрессантов в гастроэнтерологической практике. Здоров’я України. 2009. № 3. С. 32–34.
Ashkenazi I., Lurie Y., Kenig A. Characterization of patients diagnosed with drug-induced liver injury. Arch. Clin. Gastroenterol. 2021. Vol. 7, No 2. P. 36–40.
Assis M. H., Alves B. C., Luft V. C., Dall’alba V. Liver injury induced by herbal and dietary supplements: a pooled analysis of case reports. Arq. Gastroenterol. 2022. Vol. 59, No 4. P. 522–530.
Baldessarini R. J. Neuropharmacology of S-adenosyl-L-methionine. Am J. Med. 1987. Vol. 83. No 5A. P. 95–103.
Beger H. G., Buchler M., Kozarek R. (editors). The pancreas: An integrated textbook of basic science, medicine and surgery. Oxford : Willey Blackwell, 2018. 1173 p.
Bray G. P., Tredger J. M., Williams R. S-adenosylmethionine protects against acetaminophen hepatotoxicity in two mouse models. Hepatology. 1992. Vol. 15. No 2. P. 97–301.
Caballero F, Fernández A, Matías N. et al. Specific contribution of methionine and choline in nutritional nonalcoholic steatohepatitis: impact on mitochondrial S-adenosyl-L-methionine and glutathione. J. Biol. Chem. 2010. Vol. 285. No 24. P. 18528-36.
Cai X., Cai H., Wang J. et al. Molecular pathogenesis of acetaminophen-induced liver injury and its treatment options. J. Zhejiang Univ. Sci. B. 2022. Vol. 23, No 4. P. 265–285.
Cutrín C., Meniño M. J., Otero X. et al. Effect of nifedipine and S-adenosylmethionine in the liver of rats treated with CCl4 and ethanol for one month. Life Sci. 1992. Vol. 51. No 10. P. PL113–118.
Dey A., Caro A. A., Cederbaum A. I. S-adenosyl methionine protects ob/ob mice from CYP2E1-mediated liver injury. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2007. Vol. 293. No 1. P. G91–103.
EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J. Hepatol. 2019. Vol. 70, No 6. P. 1222–1261.
Finkelstein J. D. Metabolic regulatory properties of S-adenosylmethionine and S-adenosylhomocysteine. Clin. Chem. Lab. Med. 2007. Vol. 45. No 12. P. 1694–1699.
Fontana R. J., Liou I., Reuben A. et al. AASLD practice guidance on drug, herbal, and dietary supplement-induced liver injury. Hepatology. 2023. Vol. 77. No 3. P. 1036–1065.
Hamilton L. A., Collins-Yoder A., Collins R. E. Drug‐induced liver injury. AACN Advanced Critical Care. 2016. Vol. 27. Р. 430–440.
Jee A., Sernoskie S. C., Uetrecht J. Idiosyncratic drug-induced liver injury: mechanistic and clinical challenges. Int. J. Mol. Sci. 2021. Vol. 22. No 6. P. 2954.
Kilanczyk E., Banales J. M., Wunsch E. et al. S-adenosyl-L-methionine (SAMe) halts the autoimmune response in patients with primary biliary cholangitis (PBC) via antioxidant and S-glutathionylation processes in cholangiocytes. Biochim Biophys Acta Mol Basis Dis. 2020. Vol. 1866. No 11. P. 165895.
Li M., Luo Q., Tao Y. et al. Pharmacotherapies for drug-induced liver injury: A current literature review. Front. Pharmacol. 2022. No 12. P. 806249.
Li X., Zhou J., Chen S. et al. Role of bicyclol in preventing chemotherapeutic agent-induced liver injury in patients over 60 years of age with cancer. J. Int. Med. Res. 2014. Vol. 42. No 4. P. 906–914.
Mato J. M., Cámara J., Fernández de Paz J. et al. S-adenosylmethionine in alcoholic liver cirrhosis: a randomized, placebo-controlled, double-blind, multicenter clinical trial. J. Hepatol. 1999. Vol. 30. No 6. P. 1081–1089.
Moosa M. S., Maartens G., Gunter H. et al. A randomized controlled trial of intravenous N-acetylcysteine in the management of anti-tuberculosis drug-induced liver injury. Clin. Infect. Dis. 2021. Vol. 73, No 9. P. e3377–e3383.
Naiqiong W., Liansheng W., Zhanying H. et al. A multicenter and randomized controlled trial of bicyclol in the treatment of statin-induced liver injury. Med. Sci. Monit. 2017. Vol. 23. Р. 5760–5766.
Nieto N., Cederbaum A. I. S-adenosylmethionine blocks collagen I production by preventing transforming growth factor-beta induction of the COL1A2 promoter. J. Biol. Chem. 2005. Vol. 280. No 35. P. 30963–30974.
Noureddin M., Sander-Struckmeier S., Mato J. M. Early treatment efficacy of S-adenosylmethionine in patients with intrahepatic cholestasis: a systematic review. World J. Hepatol. 2020. Vol. 12, No. 2. Р. 46–63.
Pancheri P., Scapicchio P., Chiaie R. D. A double-blind, randomized parallel-group, efficacy and safety study of intramuscular S-adenosyl-L-methionine 1,4-butanedisulphonate (SAMe) versus imipramine in patients with major depressive disorder. Int. J. Neuropsychopharmacol. 2002. Vol. 5. No 4. P. 287–294.
Perlamutrov Y., Bakulev A., Korsunskaya I. et al. Analytical method development and validation for simultaneous determination of zaltoprofen and paracetamol in their combined solid dosage form by RP-HPLC method. Int. J. Pharm. Sci. Res. 2014. Vol. 5, No 12. P. 5163–5169.
Roth S. E., Avigan M. I., Bourdet D. et al. Next-generation of DILI biomarkers: prioritization for biomarkers for qualification and best practices for biospecimen collection in drug development. Clin. Pharm. Ther. 2020. Vol. 107, No 2. P. 333–345.
RUCAM on line calculator. https://clincasequest.hospital/rucam-scale/
Shen T., Liu Y., Shang J. et al. Incidence and etiology of drug-induced liver injury in mainland China. Gastroenterology. 2019. Vol. 156. Р. 2230–2241.
Shrestha D. B., Budhathoki P., Sedhai Y. R. et al. N-acetyl cysteine versus standard of care for non-acetaminophen induced acute liver injury: a systematic review and meta-analysis. Ann. Hepatol. 2021. Vol. 24. Р. 100340.
Tang J., Gu J., Chu N. et al. Efficacy and safety of bicyclol for treating patients with idiosyncratic acute drug-induced liver injury: a multicenter, randomized, phase II trial. Liver Int. 2022. Vol. 42, No 8. P. 1803–1813.
Veal N., Hsieh C. L., Xiong S. et al. Inhibition of lipopolysaccharide-stimulated TNF-alpha promoter activity by S-adenosylmethionine and 5’-methylthioadenosine. Am. J. Physiol Gastrointest. Liver Physiol. 2004. Vol. 287. No 2. P. G352–62.
Vincenzi B., Santini D., Frezza A. M. et al. The role of S-adenosyl methionine in preventing FOLFOX-induced liver toxicity: a retrospective analysis in patients affected by resected colorectal cancer treated with adjuvant FOLFOX regimen. Expert Opin. Drug Saf. 2011. Vol. 10. No 3. P. 345–349.
Vincenzi B., Daniele S., Frezza A. et al. The role of S-adenosylmethionine in preventing oxaliplatin-induced liver toxicity: a retrospective analysis in metastatic colorectal cancer patients treated with bevacizumab plus oxaliplatin-based regimen. Support Care Cancer. 2012. Vol. 20, No 1. P. 135–139.
Vincenzi B., Russo A., Terenzio A. et al. The use of SAMe in chemotherapy-induced liver injury. Crit. Rev. Oncol. Hematol. 2018. Vol. 130. Р. 70–77.
Vuppalanchi R., Ghabril M. Review article: clinical assessment of suspected drug-induced liver injury and its management. Aliment. Pharmacol. Ther. 2022. Vol. 56, No 11–12. P. 1516–1531.
Wan Y.-M., Wu J.-F., Li Y. et al. Prednisone is not beneficial for the treatment of severe drug-induced liver injury: An observational study (STROBE compliant). Medicine (Baltimore). 2019. Vol. 98, No 26. P. e15886.
Wang Y., Lai R., Zong P. et al. Bicyclol for the treatment of drug-induced liver injury: a propensity score matching analysis using a nationwide inpatient database. J. Int. Med. Res. 2021. Vol. 49, No 4. P. 3000605211005945.
Xu H.M., Chen Y., Xu J., Zhou Q. Drug-induced liver injury in hospitalized patients with notably elevated alanine aminotransferase. World J. Gastroenterol. 2012. Vol. 18, No 41. P. 5972–5978.
Yao J., Wu J., Jia S. et al. Effects of bicyclol on hepatic sinusoidal obstruction syndrome induced by Gynura segetum. J. Clin. Lab. Anal. 2022. Vol. 36, No 12. P. e24793.
Yu Y.-C., Mao Y.-M., Chen C. et al. CSH guidelines for the diagnosis and treatment of drug-induced liver injury. Hepatol. Int. 2017. Vol. 11, No 3. P. 221–241.
Zhao T., Mao L., Yu Z. et al. Therapeutic potential of bicyclol in liver diseases: lessons from a synthetic drug based on herbal derivative in traditional Chinese medicine. Int. Immunopharmacol. 2021. Vol. 91. Р. 107308.