Keywords
How to Cite
Abstract views: 304 PDF Downloads: 265
Abstract
The article reveals the mechanisms that determine the clinical picture and severity of chronic pancreatitis. These include the intensity of oxidative processes (peroxidation of lipids and proteins), the activity of the antioxidant defense system, the intensity of low-grade chronic systemic inflammation, impaired permeability of the mucous barrier of the small intestine, and the degree (stage) of intestinal dysbiosis. The authors draw attention to the importance of malnutrition and malabsorption during chronic pancreatitis, since the syndrome is characterized by an imbalance between the body’s needs and the supply of nutrients from food and may be a consequence of a combination of exocrine and endocrine pancreatic insufficiency, chronic pain syndrome, constant alcohol abuse, delayed gastric emptying, and metabolic disorders. Symptoms appear months (or even years) after the first symptoms of chronic pancreatitis. Malnutrition and malabsorption significantly impact the function and structure of muscles, fat, and bone tissue, resulting in the development of sarcopenia and osteosarcopenia, which are considered risk factors for mortality. In addition, a decrease in myocardial mass, a deficiency of microelements (zinc and magnesium) and electrolytes in patients with chronic pancreatitis with malnutrition syndrome contribute to a decrease in the ejection fraction, a decrease in perfusion and a decrease in glomerular filtration rate. Zinc deficiency affects the formation of endocrine pancreatic insufficiency and diabetes mellitus, while magnesium deficiency, in addition to impairing the functional ability of the myocardium, determines the increase in mental disorders, which affects the quality of life. Dysfunction of the diaphragm and respiratory muscles, intestinal circulation, villi architecture, intestinal permeability, and loss of the colon's ability to reabsorb water and electrolytes are significant factors. In surgical patients with chronic pancreatitis and malnutrition, wound healing slows down due to disturbances in the functioning of the immune system. In addition, apathy, depression, anxiety, and indifference develop, which significantly reduces the quality of life.
References
Антоненко А. В., Берегов Т. В. Вплив генетичного поліморфізму на розвиток гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів з жировою хворобою печінки, асоційованою з метаболічним синдромом. Огляд літератури. Сучасна гастроентерологія. 2021. № 5–6 (121–122). С. 64–69.
Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: сполучення із захворюваннями гастродуоденальної зони. Український журнал медицини, біології та спорту. 2015. № 2. С. 48–52.
Гонцарюк Д. О., Федів О. І. Запалення, інсулінорезистентність, ендотеліальна дисфункція за коморбідності хронічного панкреатиту та ішемічної хвороби серця, корекція лікування. Чернівці: БДМУ, 2016. 196 с.
Гонцарюк Д. О., Христич Т. М. Про особливості харчування пацієнтів із хронічним панкреатитом у ремісії. Вісник клубу панкреатологів. 2019. № 1 (42). С. 36–40.
Гонцарюк Д. О., Христич Т. М., Кулачек В. Т. Значущість дисбіозу та його особливості при поєднанні з хронічним панкреатитом. Вісник клубу панкреатологів. 2021. № 2 (51). С. 44–50.
Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Клочков О. Є., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г. Новини світової панкреатології (за матеріалами спільної зустрічі Міжнародної Асоціації Панкреатологів та Комітету раку підшлункової залози Китайської протиракової асоціації, Китай, Шанхай, 27–29 серпня 2015 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2016. № 1. С. 5–15.
Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Зубов А. Д., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г. Новини світової панкреатології (за матеріалами об’єднаної зустрічі Міжнародної Асоціації Панкреатологів, Японського панкреатологічного товариства, Азіатсько-Тихоокеанської асоціації панкреатологів, Сендей, Японія, серпень 2016 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2017. № 1. С. 5–12.
Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В. Обміркований вибір ферментного препарату: як зробити? Вісник клубу панкреатологів. 2023. № 4 (61). С. 39–48.
Губська О. Ю., Прикащикова Г. І. Інтестинальна проникність pro et contra. Здоров’я України. Гастроентерологія, гепатологія, колопроктологія. 2022. № 3–4 (65–66). С. 6–7.
Диня Ю. З. Клініко-патогенетичні особливості ураження кишечника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Сучасна гастроентерологія. 2021. № 5–6 (121–122). С. 30–36.
Фадєєнко Г. Д., Гріднєв О. Є., Кушнір І. Е., Чернова В. М., Соломенцева Т. А., Нікіфорова Я. В., Курінна О. Г. Вплив ендотоксемії на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки. Сучасна гастроентерологія. 2021. № 5–6 (121–122). С. 5–11.
Ферфецька К. В., Гонцарюк Д. О., Піц Л. О., Піц В. А. Про особливості корекції дисбіозу кишечнику при хронічному панкреатиті (огляд літератури). Вісник клубу панкреатологів. 2023. № 1 (58). С. 12–18.
Христич Т. М. Хронічний рецидивуючий панкреатит у період гострої атаки та синдром системної запальної відповіді: патогенетичні та клінічні аспекти. Сучасна гастроентерологія. 2009. № 4. С. 14–17.
Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Етіологічні фактори, що формують хронічний панкреатит. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3 (35). С. 20–27.
Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит за коморбідного перебігу з метаболічним синдромом: механізми розвитку. Вісник клубу панкреатологів. 2019. № 2 (43). С. 15–19.
Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Варіанти перебігу панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми). Сучасна гастроентерологія. 2020. № 1. С. 60–67 .
Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О., Оліник О. Ю., Жигульова Е. О. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднання деяких захворювань та методи медикаментозної корекції (друге видання, перероблене та доповнене). Чернівці, 2022. 584 с.
Хомин Г. О., Бабінець Л. С. Імунотропні ефекти включення комбінації гепатопротекторів до комплексної терапії хронічного панкреатиту у поєднанні із хронічним вірусним гепатитом С. Вісник клубу панкреатологів. 2023. № 2 (59). С. 4–8.
Afghani E., Sinha A., Singh V. K. An overview of the diagnosis and management of nutrition in chronic pancreatitis. Nutr. Clin. Pract. 2014. Vol. 29, No 3. P. 295–311.
Duggan S. N. Negotiating the complexities of exocrine and endocrine dysfunction in chronic pancreatitis. Proceedings of the Nutrition Society. 2017. Vol. 76, No 4. P. 484–494.
Jacek R., Plewka M., Kujawski K. Nutrition and malnutrition in chronic pancreatitis. Journal of Food Science & Technology. 2018. Vol. 3, No 5.
Kucheryavyy Y. A., Andreev D. N. Nutritional status in patients with chronic pancreatitis. J. Nutr. Ther. 2014. Vol. 3. P. 122–132.
Lewis M. P., Lo S. K., Reber P. U., Patel A., Gloor B., Todd K. E., Toyama M. T., Sherman S., Ashley S. W., Reber H. A. Endoscopic measurement of pancreatic tissue perfusion in patients with chronic pancreatitis and control patients. Gastrointestinal Endoscopy. 2000. Vol. 51, No 2. P. 195–199.
Maev I. V., Kucheriavyi Iu. A. Sovremennye podkhody k diagnostike i lecheniiu khronicheskogo pankreatita. Klin. meditsina. 2013. Vol. 9. P. 10–16.
Martinchik A. N., Maev I. V., Petukhov A. B. (eds.). Pitanie cheloveka (osnovy nutritsiologii). M.: GOU VUNMTs MZ RF, 2002.
Saunders J., Smith T. Malnutrition: causes and con-sequences. Clinical Medicine. 2010. Vol. 10, No 6. P. 624–627.
Yoo B. M., Oh T. Y., Kim Y. B., Yeo M., Lee J. S., Surh Y. J., Ahn B. O., Kim W. H., Sohn S., Kim J. H., Hahm K. B. Novel antioxidant ameliorates the fibrosis and inflammation of cerulean-induced chronic pancreatitis in a mouse model. Pancreatology. 2005. Vol. 5, No 2–3. P. 165–176.