Ключові слова
Як цитувати
Переглядів анотації: 330 Завантажень PDF: 453
Анотація
В огляді літератури представлені літературні дані про значення цілей у сфері харчування — це забезпечення достатнього споживання макро- та мікроелементів, зменшення порушення травлення, ступеня мальабсорбції та інших факторів ризику з метою запобігання або лікування недоїдання, яке пов’язане з екзокринною недостатністю підшлункової залози. Від цього залежать статус харчування, харчові втручання. Увага звертається на показання різних варіантів харчування залежно від тяжкості перебігу зовнішньосекреторної недостатності та наявності цукрового діабету (10–15% пацієнтів потребують пероральних дієтичних добавок, 5% — ентерального годування через зонд і близько 1% — парентерального харчування). Представлені рекомендації Європейського товариства з клінічного харчування та метаболізму (ESPEN) щодо скринінгу харчування. Обговорюється питання впливу хронічного панкреатиту, зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози на травлення з розвитком мальдигестії, мальабсорбції та значення цих факторів для якості життя. Автори детально зупинилися на метаболізмі вуглеводів, білків і жирів за ферментної недостатності підшлункової залози та на значенні цих знань при наданні рекомендацій щодо харчування. Перетравлення ліпідів у просвіті тонкої кишки залежить від дії панкреатичної ліпази та кофакторів, таких як коліпаза, жовчні кислоти. Ліпази шлунку та слинних залоз відіграють незначну роль у перетравленні тригліцеридів і не можуть компенсувати недостатнє перетравлення жиру. У мембрані щіточкової облямівки немає ферментних систем травлення тригліцеридів. Отже перетравлення ліпідів знижується через недостатню секрецію ліпази і зниження концентрації жовчних кислот у просвіті. Приділено увагу методам дослідження, які визначають стан жирової, нежирової маси, стан м’язів, здоров’я кісток, витрати енергії в стані спокою, дають можливість провести детальну оцінку поточного та звичного споживання їжі, що допомагає успіху в лікуванні.
Посилання
Armbrecht U. Chronic pancreatitis: weight loss and poor physical performance — experience from a specialized rehabilitation centre. Rehabilitation (Stuttg). 2001. Vol. 40, No 6. P. 332–336.
Bang U. C., Benfield T., Bendtsen F., Hyldstrup L., Jensen J. E. B. The risk of fractures among patients with cirrhosis or chronic pancreatitis. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2014. Vol. 12, No 2. P. 320–326.
Duggan S., O’Sullivan M., Feehan S., Ridgway P., Conlon K. Nutrition treatment of deficiency and malnutrition in chronic pancreatitis: a review. Nutr. Clin. Pract. 2010. Vol. 25, No 4. P. 362–370.
Dujsikova H., Dite P., Tomandl J., Sevcikova A., Precechtelova M. Occurrence of metabolic osteopathy in patients with chronic pancreatitis. Pancreatology. 2008. Vol. 8, No 6. P. 583–586.
Frokjaer J., Olesen S. S., Drewes A. M. Fibrosis, atrophy and ductal pathology in chronic pancreatitis are associated with pancreatic function but independent of symptoms. Pancreas. 2013. Vol. 42, No 7. P. 1182–1187.
Geirsdottir O. G., Arnarson A., Briem K., Ramel A., Jonsson P. V., Thorsdottir I. Effect of 12-week resistance exercise program on body composition, muscle strength, physical function, and glucose metabolism in healthy, insulin-resistant, and diabetic elderly Icelanders. J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci. 2012. Vol. 67, No 11. P. 1259–1265.
Haaber A. B., Rosenfalck A. M., Hansen B., Hilsted J., Larsen S. Bone mineral metabolism, bone mineral density, and body composition in patients with chronic pancreatitis and pancreatic exocrine insufficiency. Int. J. Pancreatol. 2000. Vol. 27. P. 21–27.
Hébuterne X., Hastier P., Péroux J. L., Zeboudj N., Delmont J. P., Rampal P. Resting energy expenditure in patients with alcoholic chronic pancreatitis. Dig. Dis. Sci. 1996. Vol. 41. P. 533–539.
Jensen G. L. Inflammation: an expanding universe. Nutr. Clin. Pract. 2008. Vol. 23, No 1. P. 1–2.
Jie B., Jiang Z. M., Nolan M. T., Zhu S. N., Yu K., Kondrup J. Impact of preoperative nutritional support on clinical outcome in abdominal surgical patients at nutritional risk. Nutrition. 2012. Vol. 28, No 10. P. 1022–1027.
Johansen N., Kondrup J., Plum L. M., Bak L., Nørregaard P., Bunch E., Baernthsen H., Andersen J. R., Larsen I. H., Martinsen A. Effect of nutritional support on clinical outcome in patients at nutritional risk. Clin. Nutr. 2004. Vol. 23, No 4. P. 539–550.
Kondrup J., Allison S. P., Elia M., Vellas B., Plauth M. ESPEN guidelines for nutrition screening 2002. Clin. Nutr. 2003. Vol. 22, No 4. P. 415–421.
Norman K., Stobäus N., Gonzalez M. C., Schulzke J. D., Pirlich M. Hand grip strength: outcome predictor and marker of nutritional status. Clin. Nutr. 2011. Vol. 30, No 2. P. 135–142.
Plauth M., Cabré E., Campillo B., Kondrup J., Marchesini G., Schütz T., Shenkin A., Wendon J. ESPEN Guidelines on Parenteral Nutrition: hepatology. Clin. Nutr. 2009. Vol. 28, No 4. P. 436–444.
Rasmussen H. H., Kondrup J., Staun M., Ladefoged K., Kristensen H., Wengler A. Prevalence of patients at nutritional risk in Danish hospitals. Clin. Nutr. 2004. Vol. 23, No 5. P. 1009–1015.
Riediger H., Adam U., Fischer E., Keck T., Pfeffer F., Hopt U. T., Makowiec F. Long-term outcome after resection for chronic pancreatitis in 224 patients. J. Gastrointest. Surg. 2007. Vol. 11. P. 949–959.
Salgueiro M. J., Krebs N., Zubillaga M. B., Weill R., Postaire E., Lysionek A. E., Caro R. A., De Paoli T., Hager A., Boccio J. Zinc and diabetes mellitus: is there a need of zinc supplementation in diabetes mellitus patients? Biol. Trace Elem. Res. 2001. Vol. 81. P. 215–228.
Seres D. S., Valcarcel M., Guillaume A. Advantages of enteral nutrition over parenteral nutrition. Therap. Adv. Gastroenterol. 2013. Vol. 6, No 2. P. 157–167.
Sikkens E. C., Cahen D. L., van Eijck C., Kuipers E. J., Bruno M. J. Patients with exocrine insufficiency due to chronic pancreatitis are undertreated: a Dutch national survey. Pancreatology. 2012. Vol. 12, No 1. P. 71–73.
Singh S., Midha S., Singh N., Joshi Y. K., Garg P. K. Dietary counseling versus dietary supplements for malnutrition in chronic pancreatitis: a randomized controlled trial. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2008. Vol. 6, No 3. P. 353–359.
Słodkowski M., Rubinsztajn R., Cebulski W., Krasnodebski I. W. A case report of severe hypophosphatemia in the course of refeeding syndrome. Pol. Merkur. Lekarski. 2004. Vol. 17. P. 638–639.
Sorensen J., Kondrup J., Prokopowicz J., Schiesser M., Krähenbühl L., Meier R., Liberda M. EuroOOPS: an international, multicentre study to implement nutritional risk screening and evaluate clinical outcome. Clin. Nutr. 2008. Vol. 27, No 3. P. 340–349.
Streppel M. T., de Vries J. H., Meijboom S., Beekman M., de Craen A. J., Slagboom P. E., Feskens E. J. Relative validity of the food frequency questionnaire used to assess dietary intake in the Leiden Longevity Study. Nutr. J. 2013. Vol. 12. P. 75.
Weimann A., Braga M., Harsanyi L., Laviano A., Ljungqvist O., Soeters P., Jauch K. W., Kemen M., Hiesmayr J. M., Horbach T., Kuse E. R. ESPEN Guidelines on Enteral Nutrition: Surgery including organ transplantation. Clin. Nutr. 2006. Vol. 25, No 2. P. 224–244.