Keywords
How to Cite
Abstract views: 104 PDF Downloads: 130
Abstract
In the presented lecture material, the author notes that functional disorders in digestive tract are one of the most pressing problems in gastroenterology, and functional dyspepsia ranks fourth among the diagnoses established by primary care physicians. Despite its significant prevalence, its etiopathogenesis remains poorly understood, which complicates diagnosis and reduces the effectiveness of therapy. It is noted that in 33–40% of cases, dyspeptic symptoms are associated with organic diseases of the gastrointestinal tract, while in 60–67% functional dyspepsia is diagnosed. The importance of the Rome IV criteria (2016) is indicated for clarifying the diagnosis of functional dyspepsia, its symptoms, diagnosis and treatment. The author built the lecture material on the importance of differential diagnosis in making a diagnosis of dyspepsia of both organic nature in chronic pancreatitis and functional dyspepsia (as an independent disease). The importance of etiological risk factors and mechanisms of disease development during diagnostic search is considered in detail. Especially for patients who seek medical help for the first time. Emphasis is placed on elucidating general and specific mechanisms of development. Specific mechanisms of dyspeptic syndrome in chronic pancreatitis are the presence of insufficient concentration of enzyme inhibitors in the gland tissue; impaired outflow of pancreatic secretion; acidification in the duodenum; exocrine pancreatic insufficiency. Attention is drawn to the role of bile reflux into the pancreatic ducts, increased intraductal pressure; formation of protein plugs in the ducts of the gland, which causes symptoms of dyspepsia. It is indicated that specific mechanisms for functional dyspepsia are dysfunction in the gastric emptying mechanism (impaired gastric accommodation, presence of tachy- and bradygastrium, delayed evacuation of chyme), visceral hypersensitivity (primary hyperalgesia, stress at the cellular level), distress (with the involvement of psychological factors, etc.)). It is positive that the author emphasizes the importance of an objective method of examining the abdominal organs. In chronic pancreatitis, the focus is on identifying specific symptoms in chronic pancreatitis. This is very important for differentiating secondary dyspepsia. Relevant information is provided on laboratory methods for differential diagnosis of organic and functional dyspepsia. The diagnostic value of each of the instrumental diagnostic methods is considered in detail.
References
2. Бєляєва Н. В. Фізико-хімічні властивості біологічних рідин у хворих на хронічний панкреатит. Вісник клубу панкреатологів. 2024; 2(63): 24–26. https://doi.org/10.33149/vkp.2023.03.07.
3. Гонцарюк Д. О., Христич Т. М., Патратій М. В. Про способи профілактики і запобіжного лікування уражень жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, які доцільно використовувати у процесі реабілітаційних заходів. Вісник клубу панкреатологів. 2024; 3(64): 13–17. https://doi.org/10.33149/vkp.2024.03.02.
4. Гонцарюк Д. О., Христич Т. М. Хронічний панкреатит: щодо механізмів розвитку і прогресування, які враховуються у процесі лікування та реабілітації. Вісник клубу панкреатологів. 2024; 3(64): 6–12. https://doi.org/10.33149/vkp.2024.03.01
5. Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Рахметова В. С. Новини європейської панкреатології (за матеріалами 54-ї зустрічі Європейського Клубу панкреатологів, Київ, 22–25 червня 2022 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2022; 4(57): 4–15.
6. Губергриц Н. Б., Линевская К. Ю., Беляева Н. В. Дифференциальная диагностика в гастроэнтерологии (от симптома и синдрома к диагнозу и лечению): практическое руководство. Киев; 2018. 624 с.
7. Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Лукашевич Г. М. Дуоденальная гипертензия — краеугольный камень гастроэнтерологии. Сучасна гастроентерологія. 2020; 3(113): 7–20.
8. Губергріц Н. Б. Диспепсія при функціональних та органічних захворюваннях органів травлення: між Сціллою і Харібдою. Вісник клубу панкреатологів. 2022; 2–3(55–56): 6–15. https://doi.org/10.33149/vkp.2022.02-03.01.
9. Осьодло Г. В., Козачок М. М., Куц Т. В. Практичні аспекти сучасної гастроентерології: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Консоль»; 2010. 368 с.
10. Сірчак Є. С. Функціональна диспепсія у призмі Римських критеріїв ІV. Здоров’я України. Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія. 2016; 3(41): 5–6.
11. Ткач С. М. Практичні підходи до ведення хворих із диспепсією. Гастроентерологія. 2016; 1(59): 81–85.
12. Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури. Сучасна гастроентерологія. 2020; 1–2: 121–124.
13. Фадєєнко Г. Д., Нікіфорова Я. В. Методи діагностики інфекції Helicobacter pylori на сучасному етапі: переваги та недоліки для застосування на практиці. Сучасна гастроентерологія. 2022; 3–4(125–126): 14–22. https://doi.org/10.30978/MG-2022-3-14.
14. Ферфецька К. В., Гонцарюк Д. О., Піц Л. О., Піц В. А. Біліарний панкреатит: сучасні підходи до лікування (огляд літератури). Вісник клубу панкреатологів. 2023; 4(61): 15–22. https://doi.org/10.33149/vkp.2024.01.02.
15. Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Етіологічні фактори, що формують хронічний панкреатит. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018; 3(35): 20–27.
16. Христич Т. Н., Гонцарюк Д. А. Хронический панкреатит: дифференциальная диагностика боли с учетом синдромного подхода. Вестник клуба панкреатологов. 2018; 4(41): 26–35.
17. Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: патогенетичні особливості. Здоров’я України. 2018; 47(1): 48–51.
18. Христич Т. М. Питання, що визначають тактику та стратегію лікаря при веденні хворого на хронічний панкреатит. Здоров’я України. 2019; 17(462): 54–56.
19. Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О. та ін. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднання деяких захворювань та методи медикаментозної корекції (друге видання, перероблене та доповнене). Чернівці; 2022. 584 с.
20. Carabotti M., Scirocco A., Maselli M. et al. The gut-brain axis: interactions between enteric microbiota, central and enteric nervous systems. Ann Gastroenterol. 2015; 28(2): 203–209.
21. Drossman D. A. Functional gastrointestinal dysorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016; 150: 1262–1279.
22. Farmer A. D., Aziz Q. Mechanisms of visceral pain in health and functional gastrointestinal disorders. Scand J Pain. 2014; 5(2): 51–60. https://doi.org/10.1016/j.sjpain.2014.01.002.
23. Feinle-Bisset C., Azpiroz F. Dietary and lifestyle factors in functional dyspepsia. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2013; 10(3): 150–157. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2012.246.
24. Greenwood-Van Meerveld B., Johnson A. C. Stress-induced chronic visceral pain of gastrointestinal origin. Front Syst Neurosci. 2017; 11: 86. https://doi.org/10.3389/fnsys.2017.00086.
25. Jacoby D. B., Gleich G. J., Fryer A. D. Human eosinophil major basic protein is an endogenous allosteric antagonist at the inhibitory muscarinic M2 receptor. J Clin Invest. 1993; 91(4): 1314–1318. https://doi.org/10.1172/JCI116331.
26. Liebregts T., Adam B., Bredack C. et al. Small bowel homing T cells are associated with symptoms and delayed gastric emptying in functional dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2011; 106(6): 1089–1098. https://doi.org/10.1038/ajg.2010.512.
27. Singh R., Mittal B., Ghoshal U. Functional dyspepsia is associated with GNβ3 C825T and CCK-AR T/C polymorphism. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2016; 28(2): 226–232. https://doi.org/10.1097/MEG.0000000000000511.
28. Sugano K., Tack J., Kuipers E. et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015; 64(9): 1353–67. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2015-309252.
29. Vanheel H., Vicario M., Vanuytsel T. et al. Impaired duodenal mucosal integrity and low-grade inflammation in functional dyspepsia. Gut. 2014; 63(2): 262–271. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-303857.
30. Zullo A., Hassan C., De Francesco V. et al. Helicobacter pylori and functional dyspepsia: an unsolved issue? World J Gastroenterol. 2014; 20(27): 8957–8963. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i27.8957.