CHRONIC PANCREATITIS, OBESITY, AND PANCREATIC CANCER: COMMON DEVELOPMENT MECHANISMS
Vol 67 No 2 (2025), Articles
Vol 67 No 2 (2025)

CHRONIC PANCREATITIS, OBESITY, AND PANCREATIC CANCER: COMMON DEVELOPMENT MECHANISMS

Articles
https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.05
Published May 4, 2025
T. M. Hristich
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University
D.O. Hontsariuk
Bukovinian state medical university
E. O. Zhigulova
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University
PDF (Українська)

Keywords

chronic low-grade inflammatory response, chronic pancreatitis, obesity, diabetes mellitus, pancreatic cancer

How to Cite

Hristich, T. M., Hontsariuk, D., & Zhigulova, E. O. (2025). CHRONIC PANCREATITIS, OBESITY, AND PANCREATIC CANCER: COMMON DEVELOPMENT MECHANISMS. Herald of Pancreatic Club, 67(2), 38-44. https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.05
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Download Citation

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Abstract views: 161
PDF Downloads: 217

Abstract

Objective: to analyze the main findings on the role of chronic low-grade inflammatory response as a general biological process in the development and progression of chronic pancreatitis, obesity, and pancreatic cancer.

Discussion: epidemiological research data highlight that chronic pancreatitis and obesity are independent risk factors for pancreatic cancer development, irrespective of diabetes mellitus. The role of adipokines is discussed as a cytokine-mediated pathway that regulates the immune-inflammatory response to tissue damage. In obesity, adipocytes undergo hypertrophy, proliferation, and macrophage infiltration, leading to inflammatory reactions. These reactions alter the metabolic activity of adipose tissue and adipokines, disrupting the balance by increasing the synthesis of ghrelin and leptin (pro-inflammatory adipokines) while suppressing adiponectin (an anti-inflammatory cytokine). Adiponectin inhibits the expression of inflammatory cytokines (tumor necrosis factor-α, interleukin-6) involved in regulating energy metabolism and cell division and suppresses angiogenesis by activating PPAR-γ and triggering caspase cascades. Chronic elevation of tumor necrosis factor-α and interleukin-6 levels in obesity activates pancreatic stellate cells, leads to dyslipidemia (especially hypertriglyceridemia), and causes extracellular matrix protein destruction, resulting in pancreatic fibrosis. This is a hallmark of chronic pancreatitis with exocrine insufficiency. Ultimately, some patients develop pancreatic cancer. Moreover, a direct correlation between circulating C-peptide levels and pancreatic cancer has been identified. Elevated serum insulin levels are shown to influence the growth rate and aggression of pancreatic cancer. Attention is drawn to the staged development of pancreatic cancer in the context of obesity.

Conclusions: since pancreatic cancer in non-alcoholic fatty liver disease progresses through distinct stages (non-alcoholic pancreatic steatosis → chronic pancreatitis / steatopancreatitis → pancreatic cancer / adenocarcinoma), it is advisable to include patients with chronic pancreatitis, type 2 and 3c diabetes mellitus, metabolic syndrome, and obesity in high-risk groups due to oncological vigilance. This approach may enable the detection of pancreatic cancer at earlier stages of its development.

https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.05
PDF (Українська)

References

1. Александрушкина Н. И., Ванюшин Б. Ф. Эндонуклеазы и апоптоз у животных. Успехи биологической химии. 2012; 51: 28–37.
2. Винокурова Л. В., Березина О. И., Дроздов В. Н. и др. Диагностическое значение оксида азота и малонового диальдегида в диагностике обострения хронического панкреатита. Вестник клуба панкреатологов. 2012; 3: 36–39.
3. Гонцарюк Д. О., Христич Т. М. Роль мікробіоти у перебігу та розвитку метаболічних процесів при хронічному панкреатиті. Вестник клуба панкреатологов. 2017; 4(37): 22–26.
4. Гонцарюк Д. О. Варіанти перебігу панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми). Сучасна гастроентерологія. 2020; 2: 77–84. https://doi.org/10.30978/MG-2020-2-77.
5. Григорьева И. Н. Никотин и поджелудочная железа. Вестник клуба панкреатологов. 2009; 4(5): 21–22.
6. Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В. Новини американської панкреатології (за матеріалами Американського тижня захворювань органів травлення, Сан-Дієго, 21–24 травня 2022 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2022; 4(57): 17–25.
7. Губергріц Н. Б., Бондар В. Г., Васильєв В. В., Кайряк О. В. Деякі аспекти реабілітації хворих на рак підшлункової залози та інших онкологічних хворих. Вісник клубу панкреатологів. 2022; 2: 16–20.
8. Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Рахметова В. С. Новини європейської панкреатології (за матеріалами 54-ї зустрічі Європейського клубу панкреатологів, Київ, 22–25 червня 2022 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2022; 4(57): 4–16.
9. Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Гомозова О. А., Рахметова В. С. Новини європейської панкреатології (за матеріалами 55-ї зустрічі Європейського клубу панкреатологів). Вісник клубу панкреатологів. 2023; 4(61): 5–15.
10. Губергріц Н. Б., Можина Т. Л., Бєляєва Н. В. Новини світової панкреатології (за матеріалами об’єднаної зустрічі Європейського клубу панкреатологів та Латиноамериканської групи з вивчення підшлункової залози, Сантьяго де Компостела, Іспанія, 26–29 червня 2024 р.). Частина 1. Терапевтичні аспекти. Вісник клубу панкреатологів. 2024; 4(65): 14–23.
11. Кайряк О. В. Кістковий мозок та метастазування пухлин: взаємодія «пухлина — організм». Вісник клубу панкреатологів. 2024; 2(63): 52–56.
12. Клименко А. В., Клименко В. М. Сучасні тенденції діагностики та лікування гострого панкреатиту (за матерiалами 56-ї зустрiчi Європейського клубу панкреатологів, Сантьяго де Компостела, Іспанія, 26–29 червня 2024 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2024; 4(65): 29–32.
13. Спесивцев В. Н., Калинин А. В. Факторы риска развития хронического панкреатита и рака поджелудочной железы. Клин. перспект. гастроэнтерол., гепатол. 2008; 2: 44–47.
14. Ткач C. М. Неалкогольная жировая болезнь поджелудочной железы: естественное течение, патогенез, современные подходы к диагностике и лечению. Сучасна гастроентерол. 2012; 1(63): 127–132.
15. Фадеенко Г. Д., Просоленко К. А., Дубров К. Ю. Стеатоз поджелудочной железы в рамках метаболического синдрома: уравнение со многими неизвестными. Вестник клуба панкреатологов. 2010; 1: 21–25.
16. Хомяк І. В., Ротар О. В., Губергріц Н. Б. Новини європейської хірургічної панкреатології (за матеріалами 54-ї зустрічі Європейського Клубу панкреатологів, Київ, 22–25 червня 2022 р.). Вісник клубу панкреатологів. 2022; 4(57): 26–34.
17. Христич Т. Н., Кендзерская Т. Б. Поджелудочная железа при метаболическом синдроме. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2010; 8: 83–91.
18. Христич Т. Н. Персистенция хронической воспалительной реакции, её роль в развитии хронического панкреатита, ожирения и рака поджелудочной железы. Лікарська справа / Врачебное дело. 2014; II(1131): 3–10.
19. Христич Т. Н. Хроническая системная воспалительная реакция в развитии хронического панкреатита и рака поджелудочной железы. IV съезд терапевтов Забайкальского края, сборник научных трудов, г. Чита, 17–18 марта 2016.: РИЦ ЧГМА. 2016: 62–68.
20. Христич Т. Н. Хронический панкреатит и ожирение: механизмы развития и их прогностическое значение. Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. 2017; 2: 34–41.
21. Христич Т. Н. Значимость гормонов висцеральной жировой ткани в развитии коморбидности хронического панкреатита и ожирения. Вестник клуба панкреатологов. 2017; 3(36): 30–35.
22. Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Варіанти перебігу панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми). Сучасна гастроентерологія. 2020; 2: 77–84. https://doi.org/10.30978/MG-2020-2-77.
23. Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О. та ін. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднання деяких захворювань та методи медикаментозної корекції (друге видання, перероблене та доповнене). Чернівці; 2022. 584 с.
24. Adams T. D., Gress R. E., Smith S.C. et al. Long-term mortality after gastric bypass surgery. N. Engl. J. Med. 2007; 357: 753–761.
25. Basso D., Plebani М. Cytokines and exocrine pancreatic cancer: is there a link? JOP J. Pancreas (Online). 2000; 1: 19–23.
26. Bensen G. P., Gardne T. B. Клінічне спостереження спадкового панкреатиту. Вісник клубу панкреатологів. 2023; 2(59): 44–48.
27. Calle E. E., Rodriguez C., Walker-Thurmond K., Thun M. J. Overweight, obesity, and mortality from cancer in a prospectively studied cohort of U.S. adults. N. Engl. J. Med. 2003; 348(17): 1625–1638.
28. Cascinu S., Falconi M., Valentini V., Jelic S. Pancreatic cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow. Guidelines Working Group. Ann. Oncol. 2023; 21(5): 55–58.
29. Chakraborty S., Baine M. J., Sasson A. R., Batra S. K. Current status of molecular markers for early detection of sporadic pancreatic cancer. Biochim. Biophys. Acta. 2011; 1815(1): 44–64.
30. Chang M., Chang Y. T., Su N. C. et al. Adiponectin as a protenial differential marker to distinguish pancreatic cancer and chronic pancreatitis. Pancreas. 2010; 45: 742–749.
31. Delpu Y., Hanoun N., Lulka H. et al. Genetic and epigenetic alterations in pancreatic carcinogenesis. Curr. Genomics. 2011; 12: 15–24.
32. Imayma I., Ulrich C. М., Alfano С. M. et al. Effects of a caloric restriction weight loss diet and exercise on inflammatory biomarkers in overweight/obese postmenopausal women: a randomized controlled trail. Cancer Research. 2012; 72(9): 2314–2326.
33. Gaduputi V. Epidemiology of pancreatic cancer: global trends, etiology and risk factors. World J. Oncol. 2019; 10: 10–27.
34. Cavestro G. M., Comparato G., Nouvenne A. et al. The race from chronic pancreatitis to pancreatic cancer. JOP. 2003; 4(5): 165–8.
35. Gumbs A. A., Bessler M., Milone L. et al. Contribution of obesity to pancreatic carcinogenesis. Surg. Obes. Relat. Dis. 2008; 4: 186–193.
36. Howes N. Risk of pancreatic ductal adenocarcinoma in chronic pancreatitis. J. P. Neoptolemos Gut. 2002; 51: 765–766.
37. Jemal A., Siegel R., Word T. et al. Cancer statistics, 2007. Cancer J. Clin. 2007; 57(1): 43–66.
38. Hontsariuk D. O., Ferfetska K. V., Khrystych T. M. et al. Incides of C-reactive protein, tumor necrosis factor-α, adiponectin, leptin and resistin in the blood of patients suffering from chronic pancreatitis and type 2 diabetes mellitus. J. Med. Life. 2020; 13(4): 568–571. http://doi.org/10.25122/jml-2020-0153.
39. Kokawa A., Kondo T., Gotoda H. et al. Increased expression of cyclooxygenase-2 in human pancreatic neoplasms and potential for chemoprevention by cyclooxygenase inhibitors. Cancer. 2001; 91: 333–338.
40. Lowenfels A. B., Maisonneuve P., Cavallini G. et al. Pancreatitis and the risk of pancreatic cancer. International Pancreatitis Study Group. N. Engl. J. Med. 1993; 328: 1433–1447.
41. Maisonneuve P., Lowenfels A. B. Chronic pancreatitis and pancreatic cancer. Dig. Dis. 2002; 20: 32–37.
42. Sierro F., Tay S. S., Warren A. et al. Suicidal emperipolesis: a process leading to cell-in-cell strucures, T cell clearance and immune homeo Curr. Mol. Med. 2015; 15(9): 819–1827.
43. Smits M. M., van Geneen E. J. M. The clinical significance of pancreatic steatosis. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2011; 8: 169–177.
44. Talk P. P., Firestein G. S. NF-kappaB: a key role in inflammatory diseases. J. Clin. Invest. 2001; 107: 7–11.
45. Toyama N. Pancreas head carcinoma with total fat replacement of the dorsal exocrine pancreas. J. Gastroenterol. 2004; 39: 76–80.
46. Tsugane S., Inoue M. Insulineresistance and cancer: epidemiological evidence. Cancer Science. 2010; 101(5): 1073–1079.
License