CLINICAL MANIFESTATIONS IN BRAIN ACTIVITY ASSOCIATED WITH CHRONIC PANCREATITIS?
Vol 67 No 2 (2025), Articles
Vol 67 No 2 (2025)

CLINICAL MANIFESTATIONS IN BRAIN ACTIVITY ASSOCIATED WITH CHRONIC PANCREATITIS?

Articles
https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.03
Published May 4, 2025
T. N. Hristich
Kamianets-Podіlskyi Ivan Ohiienko National University
D. O. Hontsariuk
Bukovinian State Medical University
PDF (Українська)

Keywords

acute pancreatitis, chronic pancreatitis, encephalopathy, cardiovascular diseases, cognitive impairment, dementia.

How to Cite

Hristich, T. N., & Hontsariuk, D. O. (2025). CLINICAL MANIFESTATIONS IN BRAIN ACTIVITY ASSOCIATED WITH CHRONIC PANCREATITIS?. Herald of Pancreatic Club, 67(2), 16-21. https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.03
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Download Citation

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Abstract views: 251
PDF Downloads: 101

Abstract

The article addresses the significance of cognitive disorders for the quality of life and prognosis in pancreatitis, including the impact of comorbid cardiovascular diseases, primarily atherosclerosis. It is noted that acute and chronic pancreatitis, due to various pathophysiological mechanisms, can lead to encephalopathy. While encephalopathy may resolve after an acute pancreatitis episode, cognitive disorders can develop in some patients.

The speed of cognitive decline and the onset of dementia symptoms are influenced by factors such as abdominal or brain trauma and the severity of acute pancreatitis episodes. The progression also depends on comorbid conditions like atherosclerosis, ischemic heart disease (IHD), and chronic heart failure. The authors examine the clinical symptoms, diagnosis, and progression of encephalopathy and cognitive disorders in chronic pancreatitis, noting that exacerbations and acute attacks exacerbate these conditions.

During such periods, psychological symptoms, including attention and memory disturbances, irritability, noise sensitivity, depression, and anxiety, often dominate. These symptoms are considered to result from a combination of psychological and physical factors.

The authors emphasize that IHD with chronic heart failure, particularly with moderate to severe left ventricular systolic dysfunction (ejection fraction <30%), can accelerate cognitive decline. Dementia symptoms may also correlate with diastolic function indices of the left ventricle. Cognitive dysfunction in these cases is attributed to reduced cardiac output and chronic cerebral hypoperfusion.

In patients with chronic IHD, the prevalence and severity of coronary artery stenosis may correlate with reduced gray matter volume in the brain, highlighting its relevance to dementia symptom development. The role of telomere length and telomerase activity in cognitive decline and dementia is also noted, especially in the context of comorbid chronic pancreatitis, IHD, myocardial infarction, cerebral atherosclerosis, arterial hypertension, diabetes mellitus, and metabolic syndrome. These factors may contribute to rapid dementia progression and poor life prognosis.

https://doi.org/10.33149/vkp.2025.02.03
PDF (Українська)

References

1. Гонцарюк Д. О., Патратій М. В. Ускладнення панкреатитів: особливості перебігу і тактика ведення пацієнтів. Вісник клубу панкреатологів. 2020; 3: 38–43.
2. Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е. и др. Гастроэнтерология: трудные больные. Киев; 2019. 496 с.
3. Дамулин И. В., Струценко А. А., Огурцов П. П., Мазурчик Н. В. Панкреатическая энцефалопатия: клинико-патогенетические и диагностические аспекты. Вестник Клуба панкреатологов. 2017; 4: 33–39.
4. Долженко М. М., Нудченко О. О. Когнітивна дисфункція та її взаємозв’язок із серцево-судинними захворюваннями. Ліки України. 2018; 9–10: 14–7. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.9(225-6).200280.
5. Колесникова О. В., Запровальна О. Є, Радченко А. О., Потапенко А. В. Асоціація між біологічним віком, клініко-біохімічними показниками, виявами когнітивних порушень і показниками здоров’я у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Український терапевтичний журнал. 2020; 4: 5–15.
6. Кондратюк В. Є., Черська М. С., Гурьянов В. Г. Роль довжини теломер у прогнозуванні когнітивних порушень у пацієнтів з церебральним атеросклерозом та цукровим діабетом. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2020; 4(72): 39–49.
7. Немкова С. А. Современные возможности комплексной диагностики и коррекции последствий черепно-мозговой травмы. Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. 2019; 119(10): 94–102. https://doi.org/10.17116/ jnevro201911910194.
8. Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: про деякі ускладнення, особливості патогенезу та перебігу. Гастроентерологія. 2021; 55(4): 263–269.
9. Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О. та ін. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднання деяких захворювань та методи медикаментозної корекції (друге видання, перероблене та доповнене). Чернівці; 2022. 584 с.
10. Чеботарьова Л. Л., Третьякова А.  І., Солонович О.  С. та ін. Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдром. Український неврологічний журнал. 2020; 4: 21–29. https://doi.org/10.30978/UNJ2020-4-21.
11. Baranowski J., Klęczar K., Sołtysiak M., Widecka K. The association between cognitive decline and short-term blood pressure variability in middle-aged patients with primary hypertension — a pilot study. Arterial Hypertension. 2018; 22(3): 135–142. https://doi.org/10.5603/AH.a2018.0013.
12. Cicerone K. D., Kalmar K. Persistent postconcussion syndrome: The structure of subjective complaints after mild traumatic brain injury. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 1995; 10(3): 1–17. https://doi.org/10.1097/00001199-199510030- 00002.
13. Denil S., Rietzschel E., De Buyzere M. et al. On crosssectional associations of leukocyte telomere length with cardiac systolic, diastolic and vascular function: The Asklepios Study. PLoS ONE. 2014; 9(12): e115071.
14. Devlin N. J., Brooks R. EQ-5D and the EuroQol Group. Past, Present and Future. Appl. Health Econ. Health Policy. 2017; 15(2): 127–137. https://doi.org/10.1007/s40258-017-0310-5.
15. Ellehoj H., Bendix L., Osler M. Leucocyte telomere length and risk of cardiovascular disease in a cohort of 1,397 Danish men and women. Cardiology. 2015; 133(3): 173–7.
16. Quinn D. K., Mayer A. R. Masuinn D. K. et al. Prolonged postconcussive symptoms. Am. J. Psychiatry. 2018; 175(2): 103–111. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2017.17020235.
17. Khalangot M., Krasnienkov D., Vaiserman A. et al. Leukocyte telomere length is inversely associated with post-load but not with fasting plasma glucose levels. Experimental Biology and Medicine. 2017; 242(7): 700–8.
18. Knopman D. S., Petersen R. C. Mild cognitive impairment and mild dementia: a clinical perspective. Mayo Clinic Proceedings. 2014; 89(10): 1452–1459. https://doi.org/10.1016/j. mayocp.2014.06.019.
19. Streit S., Poortvliet R. K., den Elzen W. P. et al. Systolic blood pressure and cognitive decline in older adults with hypertension. Ann. Fam Med. 2019; 17(2): 100–107. https://doi.org/10.1370/afm.2367.
20. Olivieri F., Lorenzi M., Antonicelli R. et al. Leukocyte telomere shortening in elderly Type 2 DM patients with previous myocardial infarction. Atherosclerosis. 2009; 206(2): 588–93. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2009.03.034.
21. Streltsova L., Tkacheva О., Plokhova E. et al. Age-related changes in heart rate variability and their relation with leucocyte telomere length. Cardiovascular Therapy and Prevention. 2017; 16(1): 54–60.
License