Анотація
На сьогодні у зв’язку зі зростанням захворюваності на сифіліс слід очікувати і почастішання специфічного ураження підшлункової залози (ПЗ). Сифіліс ПЗ може бути вродженим та набутим.
ПЗ уражається у 10–80% хворих, які страждають на вроджений сифіліс. Інфікування залози відбувається найчастіше протягом другої половини вагітності. Морфологічно виділяють п’ять форм уродженого сифілісу ПЗ: гумозна; дифузний інтерстиціальний панкреатит, який може поєднуватися з наявністю множинних міліарних гум та атрофією паренхіми ПЗ; індуративно-фіброзна форма; з атрофією часточок (атрофічна форма); з переважним ураженням проток ПЗ — sialangitis pancreatica. При вродженому сифілісі більшою мірою уражається головка ПЗ. Характерно також раннє та тяжке ураження острівців Лангерганса.
Набутий сифіліс ПЗ зустрічається рідше, ніж уроджений. Морфологічно він має три варіанти: набряково-інфільтративна форма — при вторинному сифілісі; гумозна форма (pancreatitis gummosa) — при третинному сифілісі; склеротичний панкреатит — pancreatitis sclerotica, або «сифілітичний цироз ПЗ». Остання форма зазвичай є результатом перших двох морфологічних варіантів. Клінічно набутий сифіліс ПЗ перебігає на кшталт рецидивуючого хронічного панкреатиту, тобто з періодичними загостреннями — панкреатичними атаками, але болі рідко бувають інтенсивними, рідко реєструється феномен «ухилення» ферментів у кров. Цей клінічний варіант частіше відповідає набряково-інфільтративному морфологічному типу сифілітичного ураження органа, рідше — гумозному типу. Слід зазначити, що набутий сифіліс ПЗ перебігає на тлі специфічного ураження печінки, серця, аорти, нирок, шкіри, шлунка, центральної нервової системи тощо. Особливо складною є диференціальна діагностика гумозного ураження ПЗ та раку залози.
Лікування протисифілітичне. Можливе загострення проявів панкреатиту на початку специфічної терапії внаслідок токсико-алергічної реакції.
Посилання
Гребенев А. Л. Сифилис поджелудочной железы. Руководство по гастроэнтерологии. М., 1996. Т. 3. С. 114–117.
Денисова Т. П., Тюльтяева Л. А., Липатова Т. Е., Бакулев А. Л., Алипова Л. Н., Апанасевич А. В., Безродная Л. А., Борисова Е. А. Третичный сифилис поджелудочной железы и печени у 82-летнего пациента: случай из практики. Эксперим. и клин. гастроэнтерол. 2013. № 7. С. 41–43.
Маждраков Г. М. Болезни поджелудочной железы. София: Медицина и физкультура, 1961. 186 с.
Becker V., Stürmer J. Granuloma of the pancreas. Leber. Magen. Darm. 1989. Vol. 19, No 4. P. 198–207.
Castigliano S. G. Pseudotumoral syndrome, syphiloma of the pancreas; fourteen year control. Am. J. Roentgenol. Radium Ther. Nucl. Med. 1954. Vol. 72, No 1. P. 45–50.
Choi W. G., Lee C. W., Park H. J., Baek I. S., Kim J. W., Jang D. W., Woo S. I., Bae S. C., Baik J. J., Kim H. S. A case of granulomatous pancreatitis caused by syphilis. Korean J. Med. 1997. Vol. 52, No 5. P. 696–701.
Levy A., Jung A. Chronic pancreatitis of traumatic origin with acquired syphilis of the islands of Langerhans. Arch. Mal. Appar. Dig. Mal. Nutr. 1955. Vol. 44, No 4. P. 480–483.
Mekonnen B. W., Jansen K., Razack R., Doruyter A., Pitcher R. Syphilitic pancreatitis: A rare mimicker of our time. S. Afr. Med. J. 2020. Vol. 110, No 7. P. 642–645.
Raeburn C. Gumma of the pancreas in a premature infant. J. Pathol. Bacteriol. 1951. Vol. 63, No 1. P. 158–159.
Vinh L. T. Jaundice in newborn due to syphilitic gumma of the pancreas involving the bile duct. Arch. Fr. Pediatr. 1952. Vol. 9, No 10. P. 1058–1061.