Chronic pancreatitis: what should be considered in diagnosis, treatment, and prognosis
PDF (Русский)
DOCX (Українська)

Keywords

chronic pancreatitis, diagnosis, pharmacotherapy, proton pump inhibitors, prognosis, complications

How to Cite

Khristich, T. N. (2020). Chronic pancreatitis: what should be considered in diagnosis, treatment, and prognosis. Herald of Pancreatic Club, 49(4), 64-72. https://doi.org/10.33149/vkp.2020.04.07

Abstract views: 21
PDF Downloads: 16 PDF Downloads: 12

Abstract

The aim of the literature review is to draw attention of doctors to the need of considering not only well-known etiological factors, but also pathogenetic ones that have an impact on the progression, chronicity of the process, treatment, prevention, and prognosis.

The role of alcohol, mechanism of obstruction of the pancreatic ducts in the occurrence of abdominal pain in chronic pancreatitis, and the development and progression of exocrine pancreatic insufficiency are discussed in detail.The issues of the onset of chronic pancreatitis in elder age, comorbidity with other diseases of the internal organs, with a lack of certain vitamins are considered. It is necessary to remember that exocrine insufficiency can be associated with the progression of glandular fibrosis, metabolic disorders, food intolerance, allergic syndrome, which provoke acute attacks.The author draws attention to the fact that the syndrome of inflammatory, enzymatic intoxication and the syndrome of disseminated intravascular coagulation should not be missed out in the acute nature of the process. Above-listed recommendations will help to correctly evaluate the clinical picture and prescribe the proper treatment, as well as to prevent the development of complicationsin time.

https://doi.org/10.33149/vkp.2020.04.07
PDF (Русский)
DOCX (Українська)

References

1. Вьюн Т.И., Пасиешвили Л. М. Диагностическое и прогностическое значение полиморфизма генов-кандидатов вторичного остеопороза у пациентов с хроническим панкреатитом и гипертонической болезнью. Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 2. С. 52–59.
2. Гонцарюк Д.О., Федів О.І. Гастроентерологія: питання етіології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики хронічного панкреатиту. Чернівці, 2020. 142 с.
3. Гонцарюк Д.О., Ферфецька К. В., Кузик Ф. В., Піц Л. О. Алергічні прояви при хронічному панкреатиті. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019. № 2. С. 75–80.
4. Губергриц Н.Б., Беляева Н.В., Лукашевич Г. М., Клочков А. Е., Фоменко П. Г., Ярошенко Л. А., Юрьева А. В., Рахметова В. С. Новости европейской панкреатологии (по материалам Европейского Клуба Панкреатологов). Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 4. С. 6–16.
5. Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г., Бережная Э. В., Супрун А. А. Доказательная панкреатология 2018 (обзор результатов исследований по заболеваниям и внешнесекреторной недостаточности ПЖ). Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 2. С. 4–14.
6. Крилова О.О. Функціональний стан підшлункової залози у хворих на хронічний панкреатит. Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 2. С. 32–38.
7. Стародубова А.В., Косюра С. Д., Ливанцова Е. Н., Вараева Ю. Р., Красилова А. А. Диагностика стеатоза ПЖ у лиц с ожирением. Вестник клуба панкреатологов. 2019. № 4. С. 30–33.
8. Христич Т.М., Гонцарюк Д.О. Хронічний панкреатит:патогенетичні особливості. Здоров’я України. 2018. № 47. С. 48–51.
9. Христич Т.Н., Гонцарюк Д.А. Дисбиоз как синдром: возможности коррекции. Участковый врач. 2018. № 10. С. 30–33.
10. Христич Т.М., Гонцарюк Д.О. Етіологічні фактори, що формують хронічний панкреатит. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3. С. 20–27.
11. Циммерман Я. С. Учение о дисбиозе («дисбактериозе») кишечника: состояние проблемы и новые тенденции. Вестникклубапанкреатологов. 2019. № 4. С. 44–53.
12. Agus Z.S. Mechanisms and causes of hypomagnesemia.Curr. Opin. Nephrol. Hypertens. 2016. Vol. 25, No 4. P. 301–307.
13. Falhammar H., Lindh J.D., Calissendorff J., Skov J., Nathanson D., Mannheimer B. Associations of proton pump inhibitors and hospitalization due to hyponatremia: A population-based case-control study.Eur. J. Intern. Med. 2019. Vol. 59. P. 65–69.
14. Löhr J.M., Dominguez-Munoz E., Rosendahl J. et al. United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU).United European Gastroenterol. J. 2017. Vol. 5, No 2. P. 153–199.
15. Mandel A.L., Breslin P.A. High endogenous salivary amylase activity is associated with improved glycemic homeostasis following starch ingestion in adults.J. Nutr. 2012. Vol. 142. P. 853–858.
16. Mathews S., Reid A., Tian C., Cai Q. An update on the use of pantoprazole as a treatment for gastroesophageal reflux disease.Clin. Exp. Gastroenterol. 2010. Vol. 3. P. 11–16.
17. Moayyedi P., Eikelboom J.W, Bosch J. et al. Pantoprazole to prevent gastroduodenal events in patients receiving rivaroxaban and/or aspirin in a randomized, double-blind, placebo-controlled trial.Gastroenterology. 2019. Vol. 157, No 2. P. 403–412. e5.
18. Moayyedi P., Eikelboom J.W., Bosch J. et al. Safety of proton pump inhibitors based on a large, multi-year, randomized trial of patients receiving rivaroxaban or aspirin.Gastroenterology. 2019. Vol. 157, No 3. P. 682–691. e2.
19. Park Y.H., Seong J.M., Cho S. et al. Effects of proton pump inhibitor use on risk of Clostridium difficile infection: a hospital cohort study.J. Gastroenterol. 2019. Vol. 54, No 12. P. 1052–1060.
20. Sachs G., Shin J.M., Hunt R. Novel approaches to inhibition of gastric acid secretion [published correction appears in Curr Gastroenterol Rep. 2011. Vol. 13, No 1. P. 110].Curr. Gastroenterol. Rep. 2010. Vol. 12, No 6. P. 437–447.
21. Schick V., Scheiber J.A., Mooren F. et al. Effect of magnesium supplementation and depletion on the onset and course of acute experimental pancreatitis.Gut. 2014. Vol. 63, No 9. P. 1469–1480.
22. Tvingsholm S.A., Dehlendorff C., Østerlind K., Friis S., Jäättelä M. Proton pump inhibitor use and cancer mortality.Int. J. Cancer. 2018. Vol. 143, No 6. P. 1315–1326.
23. Uyar S., Dolu S., Yolcular B. et al. Short-term effect of high-dose pantoprazol on serum and urinary magnesium levels.Clin. Lab. 2018. Vol. 64, No 3. P. 263–268.
24. Yan X.X., Zheng A.D., Zhang Z., Pan G. C., Zhou W. Protective effect of pantoprazole against sepsis-induced acute lung and kidney injury in rats.Am.J. Transl.Res. 2019. Vol. 11, No 8. P. 5197–5211.