Дискінезії жовчовивідних шляхів: традиційні та сучасні уявлення

Анотація

У статті проаналізовано традиційні та сучасні уявлення про патогенез, клінічні прояви, діагностику та лікування дисфункцій жовчного міхура і біліарних сфінктерів. Виокремлено функції жовчі та її роль у процесі травлення. Докладно описані діагностичні критерії біліарних дисфункцій відповідно до Римського консенсусу IV (обов’язкові і підтверджуючі), до того ж наведені і клініко-діагностичні критерії класичних варіантів дискінезій жовчовивідних шляхів, а саме гіпо- та гіперкінетичної дискінезій жовчного міхура. Описано лікування біліарних дисфункцій згідно з Римським консенсусом IV, а також з урахуванням типу дискінезії. Доцільно дотримуватися основних принципів дієтичного харчування при захворюваннях жовчних шляхів, а також захищати слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту від механічного, термічного і хімічного впливу. Важливо приймати їжу у спокійній атмосфері, не поспішаючи. Перераховано спазмолітики, які застосовують при біліарних дисфункціях: М-холінолітики, міотропні спазмолітики, блокатори кальцієвих і натрієвих каналів та ін. Особливо підкреслено значення урсодезоксихолевої кислоти у лікуванні функціональних захворювань жовчних шляхів. Застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти при дискінезії жовчних шляхів обґрунтовується її здатністю знижувати літогенність жовчі, а також справляти протизапальну дію на слизову оболонку і м’язовий шар жовчних шляхів, що побічно сприяє нормалізації порушеної моторики і секреції. Виділено переваги комбінованого препарату Енгілен, що складається з розторопші, артишоку і куркуми. При неефективності консервативного лікування і результатах обстеження, що підтверджують структурні зміни (стеноз) в ділянці кінцевої частини загальної жовчної і/або панкреатичної протоки, може бути прийнято рішення про ендоскопічне лікування.