Keywords
How to Cite
Abstract views: 397 PDF Downloads: 216
Abstract
Given the importance of properly organized dynamic monitoring of chronic pancreatitis in outpatient settings, medical recommendations aimed at preventing exacerbations are relevant for patients.
In the literature review, the authors emphasize the importance of paying attention to dietary nutrition and giving up bad habits. The authors indicate that nutrition, particularly in terms of quantitative and qualitative composition and energy value, should align with a person’s physiological needs, particularly in proteins, fats, and carbohydrates.
We focus on the importance of the type of cooking, adhering to the rhythm of food intake (4–6 times a day), reducing the amount of salt (up to 6–8 g/day), and maintaining a sufficient amount of liquid (1–1.5 l/day). The temperature of the consumed food should be within 15–60 °C. Additionally, it is recommended to prescribe omega-3 fatty acids, lecithin, and fat-soluble vitamins after meals in combination with enzyme preparations (in case of exocrine insufficiency).
The article considers in detail the peculiarity of using enzyme replacement therapy in a minimicroscopic form for all patients diagnosed with exocrine pancreatic insufficiency. The proposal suggests assessing the efficacy of enzyme replacement therapy by observing the changes in clinical symptoms of maldigestion, such as the disappearance of steatorrhea, a decrease or reduction in flatulence intensity, stabilization or increase in body weight, and by enhancing the patients’ fat-soluble vitamin content and nutritional status, including body mass index, quality of life indicators, and the level of fat-soluble vitamins. The authors emphasize that in cases where enzyme replacement therapy is ineffective, it is necessary to either double or triple the dose of the enzyme preparation or add a proton pump inhibitor in a standard dose two times a day, depending on the degree of bicarbonate or enzyme deficiency. In order to prevent osteoporosis and changes in the structure of bone tissue, the authors point out the need to prescribe trace elements (calcium, zinc, magnesium, etc.) and vitamin D (cholecalciferol + ergocalciferol). The recommendations should take into account the metabolic disorders that can occur in patients with alcoholic liver disease, chronic renal failure (regardless of the severity of renal osteodystrophy), and malabsorption in the small intestine (caused by different diseases). It is advisable to monitor the state of osteopathy for 1–2 years using densitometry.
Intestinal dysbiosis is considered a factor in intoxication, the development of anxiety, and cognitive impairment.
The existing standards in the field of healthcare recommend treating the underlying disease in secondary pancreatitis. Dysbiosis, especially the syndrome of bacterial overgrowth (taking into account the causes of its occurrence), is of importance in the progression of chronic pancreatitis.
References
Агафонова Н. А. Патологія біліарного тракту як причина зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та розвитку біліарного панкреатиту. Consilium Medicum. Гастроентерологія. 2012. 3 2. С. 26–30.
Гонцарюк Д. О., Грушелевський М. А. Особливості харчування при зовнішньо-секреторній недостатності підшлункової залози та метаболічному синдромі. Вісник клубу панкреатологів. 2023. № 60 (3). С. 31–36.
Губергріц Н. Б., Бєляєвa Н. В. Обміркований вибір ферментного препарату: як зробити? Вісник клубу панкреатологів. 2023. № 4. С. 39–48.
Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Ліневська К. Ю. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта. Сучасна гастроентерологія. 2022. № 1–2. С. 73–76.
Ткач С. М., Дорофєєв О. Е., Сізенко А. К., Купчик Л. М. Роль кишкової мікробіоти та харчування при синдромі подразненої кишки. Сучасна гастроентерологія. 2016. № 2. С. 96–105.
Фадєєнко Г. Д., Нікіфорова Я. В. Мікробіом людини: дані та клінічне значення еубіозу травного каналу. Сучасна гастроентерологія. 2019. № 5. С. 65–74.
Харченко Н. В., Анохіна Г. А. Сучасні підходи до дієтичного харчування хворих на хронічний панкреатит. Здоров’я України. Гастроентерологія. Гематологія. Колопроктологія. 2011. № 4. С. 17–18.
Христич Т. М. Хронічний панкреатит: значення ураження жовчного міхура та жовчовивідних шляхів у його розвитку. Вісник клубу панкреатологів. 2022. № 56 (2–3). С. 52–53.
Христич Т. М., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: про деякі ускладнення, особливості патогенезу та перебігу. Гастроентерологія. 2021. № 55 (4). С. 263–269.
Христич Т. М., Телекі Я. М., Гонцарюк Д. О., Оліник О. Ю., Жигульова Е. О. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості розвитку поєднання деяких захворювань та методи медикаментозної корекції. Чернівці, 2022. 584 с.
Швець О. В., Агібалов О. М., Бондаренко О. О., Гедражко В. Н., Дорофєєв О. Е., Іжа А. Н. Клінічна ефективність замісної ферментної терапії зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при хронічному панкреатиті: результати мультицентрового дослідження. Сучасна гастроентерологія. 2016. № 1. С. 87–96.
de Rijk F. E. M., van Veldhuisen C. L., Besselink M. G., van Hooft J. E., van Santvoort H. C., van Geenen E. J. M., Hegyi P., Löhr J. M., Dominguez-Munoz J. E., de Jonge P. J., Bruno M. J. Діагностика та лікування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при хронічному панкреатиті: міжнародне експертне опитування та оцінка випадків із клінічної практики. Вісник клубу панкреатологів. 2023. Vol. 58, No 1. P. 32–44.
Domínguez-Muñoz J. E., Iglesias-García J., Vilariño-Insua M., Iglesias-Rey M. 13C-mixed triglyceride breath test to assess oral enzyme substitution therapy in patients with chronic pancreatitis. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2007. Vlol. 5, No 4. P. 484–488.
Jernberg C., Löfmark S., Edlund C., Jansson J. K. Long-term impacts of antibiotic exposure on the human intestinal microbiota. Microbiology (Reading). 2010. Vol. 156, Pt 11. P. 3216–3223.
Kumar K., Ghoshal U. C., Srivastava D., Misra A., Mohindra S. Small intestinal bacterial overgrowth is common both among patients with alcoholic and idiopathic chronic pancreatitis. Pancreatology. 2014. Vol. 14, No 4. P. 280–283.
Löhr J. M., Dominguez-Munoz E., Rosendahl J., Besselink M., Mayerle J., Lerch M. M., Haas S., Akisik F., Kartalis N., Iglesias-Garcia J., Keller J. United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU). United European gastroenterology journal. 2017. Vol. 5, No 2. P. 153–199.
Parida S. K., Pottakkat B., Raja K., Vijayahari R., Lakshmi C. P. Bacteriological profile of pancreatic juice in patients with chronic pancreatitis. JOP. 2014. Vol. 15, No 5. P. 475–477.