Keywords
How to Cite
Abstract views: 228 PDF Downloads: 390
Abstract
The purpose of the literature review was to examine the modern approach to treating biliary pancreatitis, which is characterized by a combination of exocrine pancreatic insufficiency and chronic biliary insufficiency and impairs the digestive process.
The primary cause of biliary pancreatitis is bilioduodenal hypertension, which results in the reflux of bile into the pancreatic duct and the activation of pancreatic enzymes in the pancreatic ductal system. The causes of biliary hypertension may be functional or organic.
Functional biliary disorders refer to a cluster of clinical symptoms caused by motor-tonic dysfunction of the gallbladder and/or biliary tract sphincter apparatus.
Organic causes of biliary hypertension are mostly represented by biliary sludge, choledocholithiasis, stenotic papillitis, strictures and cysts of the distal common bile duct, compression of the common bile duct by a tumor, enlarged head of the pancreas, adhesions, enlarged lymph nodes or paraphageal diverticulum (especially with diverticulitis), failure of the major duodenal papilla due to papillosphincterotomy, arterio-mesenteric obstruction, lymphadenitis in the area of the Treitz ligament, afferent loop syndrome after gastrectomy, helminthic infestation, autoimmune or primary sclerosing cholangitis, tumors of the bile ducts or major duodenal papilla.
Special emphasis is placed on the characteristics of drug therapy, the pharmacotherapeutic mechanisms of action of various antispasmodics and choleretic agents, and the effects of ursodeoxycholic acid on the mechanisms of the development of biliary disorders associated with chronic pancreatitis.
References
Анохіна Г. А. Особливості терапії хворих із постхолециститектомічними синдромами. Ліки України. 2000. № 9. С. 40–44.
Бабінець Л. С., Назарчук Н. В. Особливості лікування хворих на хронічний панкреатит після перенесеної холецистектомії. Здоров’я України. 2014. № 3 (33). С. 38–39.
Губергриц Н. Б., Юрьєва А. В., Фоменко П. Г. Постхолецистектомічний синдром. Частина ІІ. Лікування. Сучасна гастроентерологія. 2006. № 3. С. 76–80.
Губергриц Н. Б., Фоменко П. Г., Голубова О. А., Лукашевич Г. М., Беляева Н. В., Агибалов А. Н. Патогенетичні підходи до лікування поєднання хронічного гепатиту і хроничного панкреатиту токсичної етіології. Вісник клуба панкреатологів. 2015. № 3 (28). С. 45–59.
Губергриц Н. Б., Лукашевич Г. М., Голубова О. А. Фоменко П. Г. Холецистектомія і сфінктер Одді: яка досягнути консенсуса? Сучасна гастроентерологія. 2013. № 1 (69). С. 55–64.
Звягинцева Т. Д., Шаргород И. И. Біліарний панкреатит. Ліки України 2012. № 2 (158). С. 52–59.
Звягинцева Т. Д., Шаргород И. И. Дисфункція сфінктера Одді і хронічний панкреатит. Сучасна гастроентерологія. 2013. № 3 (71). С. 75–82.
Звягинцева Т. Д., Шаргород И. И. Хронічний панкреатит: сучасні концепції патогенезу, діагностики і лікування. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2015. № 2. С. 10–16.
Сірчак Є. С. Можливості використання комплексних рослинних препаратів у лікуванні функціональних порушень біліарного тракту у хворих на цукровий діабет. Гастроентерологія. 2016. № 1 (59). С. 59–65.
Bang J. Y., Wilcox C. M., Arnoletti J. P. et al. Superiority of endoscopic interventions over minimally invasive surgery for infected necrotizing pancreatitis: meta-analysis of randomized trials. Dig. Endosc. 2020. Vol. 32. P. 298–308.
Baral R. K., Shrestha R., Thapa B., Khanal K. К. The predictivity of serum biochemical markers in acute biliary pancreatitis. Nepal Med. Coll. J. 2023. Vol. 25 (1). P. 27–31.
Kloppel G. Pathology of acute and cronic pancreatitis. Pancreas. 2016. Vol. 8 P. 659–670.
Whitcomb D. C., Frulloni L., Garg P., Greer J. B., Schneider A., Yadav D., Shimosegawa T. Chronic pancreatitis: an international draft consensus proposal for a new mechanistic definition. Pancreatology. 2016. Vol. 16, No 2. P. 218–224.