Comorbidity of chronic pancreatitis and metabolic syndrome: mechanisms of development
PDF (Українська)

Keywords

metabolic syndrome, chronic pancreatitis, intestinal microbiota, dysbiotic disorders, dysbiosis correction

How to Cite

Hristich, T. N., & Hontsariuk, D. O. (2019). Comorbidity of chronic pancreatitis and metabolic syndrome: mechanisms of development. Herald of Pancreatic Club, 43(2), 15-19. https://doi.org/10.33149/vkp.2019.02.02

Abstract views: 23
PDF Downloads: 25

Abstract

In this article, the authors analyze a number of known and probable mechanisms involved in the formation of metabolic disorders upon chronic pancreatitis in comorbidity with metabolic syndrome. The issue of involvement of pancreatic endocrine apparatus in development of insulin resistance upon chronic pancreatitis, namely, the role of such a hormone as insulin, is highlighted. The role of this hormone in development of disorders of fat metabolism, obesity and arterial hypertension is presented. The authors emphasize the role of adrenal hormones, estrogen in the pathogenesis of both diseases. The issue of effect of endocrine function disorders on the state of external pancreatic secretion with subsequent development of disorders in the microbiota composition is considered (which also contributes to the progression of both diseases).

The data on presence of a possible relationship between the composition, functional activity of the intestinal microbiota and development of metabolic syndrome, chronic pancreatitis are given. The significance of intestinal microbiota in the maintenance of various vital processes of a healthy person, food digestion, as well as synthesis, metabolism, recycling, utilization of various biologically active substances (vitamins, hormones, steroids, immunoglobulins) and elimination of toxins is revealed. The role of microorganisms in the formation of feeding behavior via axis “intestinal microbiome — intestine — brain” is analyzed. Modern ideas on the ability of microorganisms to provoke formation of metabolic disorders upon chronic pancreatitis are presented. The data confirming connection of certain dysbiotic changes (increased ratio of Firmicutes/Bacteroidetes, reduced number of Bacteroidetes and increased number of Firmicutes) with development of obesity, overweight, type 2 diabetes mellitus (known risk factors of metabolic syndrome) is given. It is suggested to prevent formation of metabolic syndrome in chronic pancreatitis by increasing the number of specimens of Bifidobacterium genus and Faecalibacteriumprausnitzii strains in the intestine.

https://doi.org/10.33149/vkp.2019.02.02
PDF (Українська)

References

1. Бабак О. Я., Можина Т. Л. Кишковий мікробом: склад, функції та терапевтичні можливості. Гастроентерологія. 2018, Т. 52, № 3. С. 65–71.
2. Бабінець Л. С., Коваль Ю. В., Коцаба Ю. Я. Предикторна роль дисбіозу товстої кишки у формуванні недостатності тіаміну та піридоксину при хронічному панкреатиті. Вісник клубу панкреатологів. 2013. № 1. С. 22–23.
3. Бобро Л. Н., Головко Т. В. Особенности микробного пейзажа при нестероидиндуцированных гастропатиях у больных сахарным диабетом. Сучасна гастроентерологія. 2018. № 3. С. 37–41.
4. Бондаренко О. О., Сорочка М. І. Метаболічний синдром: довгий шлях еволюції — від повного забезпечення до всесвітнього визнання проблеми. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3. С. 13–19.
5. Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г. Новости мировой панкреатологии (по материалам совместной встречи Международной Ассоциации Панкреатологов и Комитета рака поджелудочной железы Китайской противораковой ассоциации, Китай, Шанхай, 27-29 августа 2015 г. Вестник клуба панкреатологов. 2016. № 1. С. 5–15.
6. Губергриц Н. Б., Христич Т. Н., Бондаренко О. А. Жировая болезнь поджелудочной железы. Донецк: ООО «Лебедь», 2013. 236 с.
7. Кривенко В. І., Бородавко О. І. Стан оксидативного стресу у хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеоартрозу. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3.
8. Маев И. И., Кучерявый Ю. А. Болезни поджелудочной железы. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. С. 105–136.
9. Сірчак Є. С. Сучасні підходи до терапії синдрому подразненого кишечника через призму осі «кишечник — мозок». Гастроентерологія. 2018. Т. 52, № 3. С. 81–91.
10. Степанова Е. В., Кравченко Н. А. Роль ожирения и ренин-ангиотензин-альдостероновой системы в генезе инсулинорезистентности, метаболического синдром и резистентной гипертензии. Укр. тер. журн. 2011. № 4. С. 105–113.
11. Ткач С. М. Неалкогольная жировая болезнь поджелудочной железы: ес¬тественное течение, патогенез, современные подходы к диагностике и лечению. Сучасна гастроентерологія. 2012. № 1. С. 127–130.
12. Ткаченко Е. И., Успенский Ю. П., Белоусова Л. Н., Петренко В. В. Неалкогольная жировая болезнь печени и метаболический синдром: единство патогенетических механизмов и подходов к лечению. Эксперим. и клин. гастроэнтерол. 2008. № 2. С. 92–96.
13. Фадеенко Г. Д., Просоленко К. А., Дубров К. Ю. Стеатоз поджелудочной железы в рамках метаболи¬ческого синдрома: уравнение со многими неизвестными. Вестник клуба панкреатологов. 2010. № 1. С. 21–25.
14. Фадєєнко Г. Д., Колеснікова О. В., Соломенцева Т. А. Нові можливості лікування неалкогольного стеатогепатиту). Гастроентерологія. 2018. Т. 52, № 3. С. 33–38.
15. Христич Т. М., Гонцарюк Д. О., Телекі Я. М. Хронічний панкреатит і роль порушень метаболічного гемостазу. Здоров’я України. Гастроентерологія. 2017. № 3. С. 2–4.
16. Христич Т. М., Темерівська Т. Г., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: сучасний погляд на етіологію, патогенез, клініку та медичну реабілітацію хворих на хронічний панкреатит: навчально-методичний посібник. Чернівці, 2018. 172 с.
17. Христич Т. М., Федів О. І., Телекі Я. М., Олійник О. Ю., Гонцарюк Д. О. Хронічний панкреатит: клінічно-патогенетичні особливості поєднання з захворюваннями внутрішніх органів та методи медикаментозної корекції. Чернівці, 2017. 248 с.
18. Христич Т. Н. Значение микробиоты в патогенезе метаболических расстройств и развитии дисбиоза при xроническом панкреатите. Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. 2018. № 3. С. 31– 37.
19. Христич Т. Н., Кендзерская Т. Б. Поджелудочная железа при метаболическом синдроме. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2010. № 8. С. 83–91.
20. Христич Т. Н., Пишак В. П., Кендзерская Т. Б. Хронический панкреатит: нерешенные проблемы. Черновцы, 2006. 280 с.
21. Ярошенко Л. А. Особенности патогенеза и лечения синдрома избыточного бактериального роста в тонкой кишке у больных хроническим панкреатитом в сочетании с хроническим бронхитом. Сучасна гастроентерологія. 2015. № 1. С. 108–112.
22. Cuche G., Cuber J. C., Malbert C. H. Ileal short-chain fatty acids inhibit gastric motility by a humoral pathway. Am. J. Physiol. 2000. Vol. 279, No 5. P. G925–930.
23. Karra E., Chandarana K., Batterham R. L. The role of peptide YY in appetite regulation and obesity. J. Physiol. 2009. Vol. 95. P. 2698–2709.
24. Kim D. Y., Camilleri M. Serotonsn: a mediator of the brain-gut connection. Am. J. Gastroenterol. 2000. Vol. 31. P. 1796–1804.
25. Knauf C., Drougard A., Fourne A., Duparc T., Valet P. Hypothalamic actions of apelin on energy metabolism: new insight on glucose homeostasis and metabolic disorders. Horm. Metab. Res. 2013. Vol. 45, No 13. P. 928–934.
26. Sze K. C., Pirola R. C., Apte M. V., Wilson J. S. Current options for the diagnosis of chronic pancreatitis. Expert Rev. Mol. Diagn. 2014. Vol. 14, No 2. P. 199–215.