Keywords
How to Cite
Abstract views: 267 PDF Downloads: 195
Abstract
Gastric and intestinal dyspepsia are classified based on the predominant symptoms. Symptoms of gastric dyspepsia include heaviness and discomfort in the epigastrium, early satiety, belching, heartburn, nausea, vomiting, loss of appetite, etc. Symptoms of intestinal dyspepsia include flatulence, rumbling, diarrhea, constipation, and unstable stool. Furthermore, intestinal dyspepsia is classified as putrefactive or fermentative mostly on the basis of coproscopy data. The symptoms of putrefactive dyspepsia include elevated pH and organic acid and ammonia levels in the stool. The symptoms of fermentative dyspepsia include decreased stool pH and elevated levels of starch, fiber, and iodoform bacteria. The symptoms of biliary dyspepsia include bitter taste in the mouth, loss of appetite, various stool disorders, a feeling of discomfort, heaviness, and distension in the right hypochondrium.
The duodenum is acknowledged as the “director” of the digestive organs’ symphony. The pancreas, stomach, gallbladder, and small and large intestines are the “musicians” in this symphony. The duodenum is a special module that facilitates the change from acidic stomach digestion to slightly alkaline intestine digestion with intensive processing of chyme by intestinal enzymes, the pancreas, and bile acids.
The pathophysiology of the duodenum’s linkages to other digestive organs, as well as the etiology of gastric, intestinal, and biliary dyspepsia in chronic pancreatitis, are all thoroughly explored in this article. Separate consideration is given to the pathophysiology of dyspepsia in biliary chronic pancreatitis as well as the primary strategies for curing it.
The author substantiated the expediency of administering the enzyme preparation of non-animal origin, Panzest, and emphasized its advantages for treating dyspepsia in patients with chronic pancreatitis. The advantages of the release form of Panzest (“capsule within a capsule”) are pointed out. They ensure the release of enzymes in the stomach with continued hydrolysis of nutrients in the duodenum.
References
Анохіна Г. А., Лопух І. Я., Коруля І. А. Хронічний панкреатит, коморбідний із захворюваннями тонкої кишки. Який ферментний препарат обрати? Здоров’я України. 2021. № 22. С. 36–37.
Арбеков П. А. Об условиях забрасывания кишечных жидкостей (желчи, панкреатического и кишечного соков) в желудок. СПб, 1904. 129 с.
Болдырев В. Н. Поступление в желудок натуральной смеси панкреатического и кишечного соков с желчью. Русский врач. 1904. Т. 3, № 39. С. 1305–1310; № 40. С. 1340–1346.
Василенко В. Х. Введение в клинику внутренних болезней. М.: Медицина, 1985. 256 с.
Гріднєв О.Є. Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження. Здоров’я України 21 сторіччя. 2022. № 1. С. 12–16.
Губергриц М. М. Неврозы кишок. Acta medica. 1928. Вып. 16.
Губергриц Н. Б., Воронин К. А. Современные подходы к лечению патологии органов пищеварения у пожилых больных. Сучасна гастроентерологія. 2008. № 2. С. 75–81.
Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В. Обміркований вибір ферментного препарату: як зробити? Вісник Клубу панкреатологів. 2023. № 4. С. 39−48.
Коротько Г. Ф. Физиология системы пищеварения. Краснодар: ООО БК «Группа Б». 608 с.
Линтварев С. И. О роли жиров в переходе содержимого желудка в кишки. СПб, 1901. 86 с.
Образцов В. П. Болезни желудка, кишок и брюшины. Киев: ГИЗ Украины, 1924. 189 с.
Передерий В. Г., Ткач С. М., Марусанич Б. Н., Чернов А. Ю. Диспепсия как самостоятельный диагноз и неспецифический синдром. Луганск: Редакционно-издательский отдел ОАО «Луганская областная типография», 2006. 340 с.
Саркисов Д. С. Следует, наконец, отказаться от понятий «функциональная болезнь», «функциональная патология». Клин. мед. 1998. № 3. С. 64–66.
Уголев А. М., Радбиль О. С. Гормоны пищеварительной системы: физиология, патология, теория функциональных блоков. М.: Наука, 1995. 283 с.
Хайтович М. В. Екзокринна недостатність підшлункової залози: сучасні можливості замісної терапії. Здоров’я України. 2021. № 23–24. С. 68–69.
Циммерман Я. С. Гастроэнтерология. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. 816 с.
Botezatu A., Bodrug N. Chronic atrophic gastritis: an update on diagnosis. Med. Pharm. Rep. 2021. Vol. 94, No 1. P. 7–14.
Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV-functional GI disorders: Disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016. Vol. 150, No 6. P. 1257–1261.
Drossman D. The functional gastrointestinal disorders and the Rome-III process. Gastroenterology. 2006. Vol. 130, No 5. P. 1377–1390.
Forbes A., Misiewicz J. J., Compton C. C. (eds.). Atlas of clinical gastroenterology. 3rd ed. Edinburgh et al.: Elsevier Mosby, 2005. 358 p.
Holzer H. H., Raybould H. E. Vagal and splanchnic sensory pathways mediate inhibition of gastric motility induced by duodenal distension. Am. J. Physiol. 1992. Vol. 262. P. 603.
Khandke D. A., Shirsath P. A., Jain S. K. Post-marketing surveillance study to assess the efficacy and tolerability of Al5zyme-A multienzyme preparation in patients with functional dyspepsia. Indian Medical Gazette. 2013. Vol. 147, No 5. P. 181–191.
Malfertheiner P., Camargo M. C., El-Omar E., Liou J. M., Peek R., Schulz C., Smith S. I., Suerbaum S. Helicobacter pylori infection. Nat. Rev. Dis. Primers. 2023. Vol. 9, No 1. P. 19.
Miwa H., Nagahara A., Asakawa A., Arai M., Oshima T., Kasugai K., Kamada K., Suzuki H., Tanaka F., Tominaga K., Futagami S., Hojo M., Mihara H., Higuchi K., Kusano M., Arisawa T., Kato M., Joh T., Mochida S., Enomoto N., Shimosegawa T., Koike K. Evidence-based clinical practice guidelines for functional dyspepsia 2021. J. Gastroenterol. 2022. Vol. 57, No 2. P. 47–61.
Modlin I. M., Sachs G. Acid related diseases: Biology and treatment. Philadelphia et al.: Lippinkott Williams & Wilkins, 2004. 522 p.
Pinho A. C. Pancreatic enzyme substitution in dyspepsia. Gadernos Do Generalista. 1990. Vol. 78, No 8. P. 40–47.
Stanghellini V., Chan F. K., Hasler W. L., Malagelada J. R., Suzuki H., Tack J., Talley N. J. Gastroduodenal Disorders. Gastroenterology. 2016. Vol. 150, No 6. P. 1380–1392.
Swami O. C., Shah N. J. Functional dyspepsia and the role of digestive enzymes supplement in its therapy. Int. J. Basic Clin. Pharmacol. 2017. Vol. 6, No 5. P. 1035–1041.