Міжнародний міждисциплінарний консенсус щодо визначень, діагностичних критеріїв та лікування жирової дистрофії підшлункової залози: спільна заява, схвалена EPC, APA, EASD, EASL, ESGAR, ESGE, ESP, ESPCG, ESPEN, ESPGHAN, IAP, JPS, KPBA, LAPSG та UEG

Miroslav Vujasinovic — 2026-05-25

У цьому міжнародному міждисциплінарному консенсусі вперше систематично визначається та характеризується жирова дистрофія підшлункової залози (ЖДПЗ). Ключовим його результатом є рекомендація прийняти термін «жирова дистрофія підшлункової залози» як стандартизоване та загальне поняття, що описує всі форми накопичення жиру в підшлунковій залозі (ПЗ). Цей термінологічний консенсус створює критичну основу для узгодженого звітування та клінічної комунікації. Ще одним важливим результатом доповіді є спільна позиція щодо діагностичних критеріїв на основі радіологічних та ендоскопічних моделей. Мета запропонованих критеріїв — посилити узгодженість клінічної оцінки та підтримати розробку стандартизованих протоколів досліджень. Крім встановлення термінології та діагностичних критеріїв, у консенсусі також узгоджуються загальноприйняті дані з відповідних галузей. Вони включають етіологію та епідеміологію ЖДПЗ, а також її зв’язок з вживанням алкоголю, курінням, гострим панкреатитом (ГП) та хронічним панкреатитом (ХП), екзокринною недостатністю підшлункової залози (ЕНПЗ), цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та наслідками хірургічного лікування. Крім того, розглядаються можливі зв’язки між ЖДПЗ та новоутвореннями, такими як внутрішньопротокова папілярна муцинозна неоплазія (ВПМН) та рак підшлункової залози (РПЗ), а також поточне розуміння метаболічних наслідків ЖДПЗ (функція бета-клітин і гомеостаз глюкози) та стратегій лікування. Під час обговорення консенсусу виникло питання обмеженої кількості високоякісних та перспективних клінічних даних. Тому багато рекомендацій у цій доповіді засновані на експертному консенсусі, а не на доказових даних. Це підкреслює нагальну потребу в подальших дослідженнях, зокрема, спрямованих на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, валідацію засобів діагностики та визначення клінічної значущості ЖДПЗ для різних популяцій пацієнтів. Цей консенсус є узгодженням нашого розуміння та опорою для подальших досліджень, спрямованих на усунення поточних прогалин у знаннях та розвиток науково обґрунтованої клінічної практики в новій галузі.

Herald of Pancreatic Club